Як день за днем летять роки…
Те, що оставила нам мати
Не слід було би зачіпати, –
Ми все ж пірнаємо туди.
Як вихор крутиться життя
І вже нема нікому діла
Що та чарунка спорожніла, –
Всі квапимось без каяття.
Слова, що ми одна сім’я,
Що будуть нас завжди любити
Звичайно легко говорити,
Нав’язуючи всім і вся.
Все віддають заради нас…
Слова, слова – чи є їм віра?
Плекати спогади несила, –
Пора, мій друже, прийшов час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618427
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.11.2015
автор: Г. Король