Сухого листя килим. Ніч над ним.
Промоклий листопад і в серці туга.
Я наодинці з роздумом своїм.
І стиглий чай. І негараздів смуга.
Втомилась блимать лампа на столі.
З годинника стікає час байдуже.
Ремонт, рахунки, кошти «на нулі» -
мені ж не страшно, тільки сумно дуже.
І не хвилюють вже ні самота,
ні ця застуда, що триває вперто…
Та я не здамсь, мов деревина та,
яка вже згодилась під листям вмерти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618474
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.11.2015
автор: Palitra