Кульбабок шовковисто-білі вівці,
Пасуться межи клумби у садочку.
За ними наглядають в холодочку,
Вівчариками славні чорнобривці.
Ґирлиґами звиваються повійки,
Довкола ніжок крайньої ягниці.
Їх квіточки так схожі на спідниці,
Лілейної циганочки-крадійки.
Орланом розпинає листя крила,
Будяк з-за тину вгледівши наїдок.
Та абрикос, наруги тої свідок,
По шапці креше ласого бурмила…
Маленькі пастушата чорноброві,
Загралися до череди байдужі.
Не бачили, як лапи вітру дужі.
Кульбаб руно сховали у діброві.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618478
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.11.2015
автор: Осіріс