Я - іржа!
Що як вірус зжирає метал,
Я - торнадо!
Що лиш руйнація його фінал,
Все набридло,
Почати хочу все з чистого листа.
Та не можу,
Бо лишив за собою не малого хвоста...
Я спалив,
Абсолютно усі свої мости,
Все скінчилось,
Тож забудь мене і прости,
Я піду,
Та не зможу забрати тінь,
Не підходьте!
Щоб не було більше падінь...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618479
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.11.2015
автор: Давид Мрійник