Малює осінь сонцем, жовтолистом і багрянцем.
В озерних чистих водах віддзеркалює блакить,
І павутиння бабиного літа в тихім танці
Летить в прозорість осені -о, зупинися, мить!
Прийду до тебе, осене, у гості
На береги озерні, в хащі лісові.
Чи то в гущавину із жимолості,
А, може, у траву, що зветься деревій.
І буду жити в злагоді, любові.
Забуду кривди, і печалі, і жалі.
Їх витрушу із себе, як полову,
О, як заклично вже курличуть журавлі.
Листопад 2008р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618673
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2015
автор: євген