я не забула... рани все ще свіжі
і не ступилась біль, а досі гостра
ще досі ріжуть спогади тих рішень
які робила, думавши, - "доросла"
я не зцілилась... душу не зціляють
одним лиш часом, він же не всесильний
мої думки мене саму картають
відтоді б'ють і досі... і донині
я не хотіла... сталось мимоволі
та не махають, кажуть, після бою
набила руки мені моя ж зброя
вже не здається мені це все грою
я не змінилась... досі така сама
і при мені удача, думи й острах
та пам'ятаю скільки я руками
переламала, думавши, - "доросла"
.. .. 2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618697
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.11.2015
автор: Ivanna Pikhun