Я знаю, що їх багато,
Але ж ти моя - одна.
Я люблю тебе, як тато,
До мороку і до дна.
На свято твоє вітання
Найкраще: його, не моє.
Ще довге моє чекання,
Та довше вдвічі твоє.
Не плач і не туж за мною,
Зрадливим ніколи не був.
Долоню мальовано хною,
Без мене заслухуєш грув.
Колись усе буде інакше,
Тендітніше, ніж тепер.
А поки це щастячко наше
Заснуло в темряві печер.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618712
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2015
автор: Андрій Конопко