Так важко на душі: щемить, болить, пече.
І поряд не знайду розважливе плече.
А сльози, як потоки, вриваються в печаль.
Тебе нема, сестричко, тебе нема… Так жаль!
Сиджу я на могилі твоїй у котрий раз.
Й усі слова пусті і спомини образ.
І вже нічого не зарадить цій тузі непросвітній.
Тебе нема, сестричко, тебе нема на світі!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618813
Рубрика: Присвячення
дата надходження 06.11.2015
автор: Троянда Пустелі