Ця людська бійня не наша провина


1.Говорить  боєць  молитву  до  Бога,
     І  просить  прощення  за  вбитих  людей.
     І  просить  нещасний  не  судити  строго,
     Хоч  на  совісті  в  нього  десятки  смертей.
2.Не  хоче  життя  він  людське  забирати,
     Не  хоче  вбивати    батьків  і  синів.
     Не  хоче  він  більше  уже  воювати,
     Та  мусить  бо  ворог  насів.
3.Не  хоче  він  брати  у  руки  ту  зброю,
     Ніякого  щастя  не  приносить  вона.
     Та  він  воює  -  воює  з  волю,
     Немає  в  нас  волі,  то  й  життя  в  нас  нема.
4.Не  можемо  зараз  ми  відступити,
     Бо  сотні  бійців  поклали  життя.
     Й  не  будемо  в  ворога  пощади  просити,
     Ми  переможемо  во  їхнє  ім’я.
5.Ця  людська  бійня  не  наша  провина,
     Та  зараз  українців  за  приклад  беруть.
     По  цілому  світі  лине  гімн  України,
     Про  них  пам’ятають  -    їх  не  забудуть.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618865
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.11.2015
автор: Марина Бойківчанка