Робочий тиждень вже позаду.
Попереду ще вихідні.
Час втратив наді мною владу.
На всіх й на все начхать мені.
Рука тримає кухлик чаю.
У ньому трохи Ґранд Марньє.
Лежу, п'ю чай і не скучаю.
Я вже нічий. І все - моє.
Я на спині, айпед - на пузі.
Будую плани на вікенд.
Йдіть к бісу всі - колеги, друзі.
Я соліпсист у цей момент.
Кашмір лабають Зеппеліни.
Рукою чухаю живіт.
Знов на Донбасі рвуться міни.
З планшета очі коле Світ.
Як всі я звик до цього жаху.
Вже не торкає ця війна.
Ввімкну гучніше Дахабраху.
Мізки струсне хай від багна.
Війна. Вікенд. Від всього воля.
Шин шелест. Шерхотіння шум.
Б'ю байдики без бід і болю.
Дрімота давить. Досить дум...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618990
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.11.2015
автор: Іван Домовитий