Я не прийду до вас уже ніколи
і не побачите, мене у сні ,
піду в життя немов у чисте поле ,
не рідні більше ви мені...
Як можна жити так бездушно?
Душа то є ,а часом ні...
Скажіть чому так сильно душно,
чому так боляче мені?
І знову ви збиріться дома,
накрийте стіл візьміть вина,
хай мучить вічно вас оскома,
що ми живі, а нас нема...
Сестричко пташко моя люба,
не йди до них ,вони всі злі,
і ми щасливі з часом будем,
лиш трохи часу дай мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619128
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2015
автор: Pastych