Так не ждуть із жодної дороги

Повернись  живим  додому,  любий,
У  вікно  прогледіла  я  очі.
Хай  твої  торкнуться  ніжні  губи
Вуст  моїх  посеред  смутку  ночі.

Хай  пропах  ти  порохом  і  димом,
Запаху  солодшого  не  знаю.
Наче  роки,  дні  без  тебе  линуть,
Повертай  до  батьківського  краю.  

А  війна  не  хоче  відпускати,
У  обіймах  міцно  так  тримає.
Жду  додому  я  свого  солдата,
А  його  немає  та  й  немає.

Так  не  ждуть  із  жодної  дороги,
Бо  не  всім  судилося  вертання.
Тож  молю  щоднини  тихо  Бога
Повернув  додому  щоб    кохання.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619131
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.11.2015
автор: Патара