Я б дуже хотіла вважати себе молодою,
Але відлетіли у вирій мої журавлі.
Ще мрію: повернуться! Де там… Не стане травою
Суха ковила з ікебани на Вашім столі.
Ще гарні вуста, повні груди, не вицвіли очі,
І вводить в оману легка і грайлива хода,
На руку і серце хоч зараз знайдуться охочі,
Але… Блиск в очах – не від щастя, то серце рида.
Я знаю багато – настільки, що легше б убити,
Набили оскому шампанське, обійми, диван…
А Ви фантазуйте, даруючи вірші і квіти,
Чим міг закінчитися наш нетривалий роман.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619169
Рубрика:
дата надходження 07.11.2015
автор: Маргарита Шеверногая (Каменева)