Я зроблю собі надрізи на руках
І тату наб'ю над серцем десь на грудях...
-Божевілля! - Дурість! Скажуть так
Ті... Нормальні... Адекватні люди...
Я зроблю собі надрізи на руках ,
Щоби біль затамувати іншим болем.
Божевілля? Дурість? Мабуть так.
Може, хтось і посміється вволю.
На тату наб'ю не сплечені серця...
Примітивно, просто - третя група крові,
Позитивний резус... Для митця -
Не робота... Пляма, штрих нервовий...
На порозі сяду, вихлюпну коньяк
У звичайну, без понтів, гранену склянку...
К бісу той хвалений післясмак!
Залпом! Щоб упитись до світанку...
Щоб упитись, щоб невити, не товктись
Навіжено головою в мертві стіни,
Щоб не знати клятого "...якби...колись...",
Щоб не чути пахощів малини...
Я зроблю собі надрізи на руках
І тату наб'ю над серцем десь на грудях
- Божевілля... - Дурість... Скажуть так
Ті,що ненормальними не будуть...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619194
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.11.2015
автор: посполитий