Добро і зло зустрілися якось
У лісі на галявині зеленій,
Зло в посмішці єхидній розлилось:
"О!Скільки підлості вже на рахунку в мене".
Й давай перераховувати ті
Всі пакості,які воно робило:
І гори обіцяло золоті,
Натомість бруду виливало зливу.
Когось доводило до сліз та до плачу
І тішилося цим,стоячи збоку.
Добро сказало:"Краще помовчу,
Нікуди не полізу я високо".
Й пішло собі,чекав на нього той,
У кого побувало зло раніше.
І поспішало вже туди добро,
Щоб сльози витерти і бідного утішить.
І не хвалилося воно,що ось,мовляв
Допомагаю я усім нужденним.
За безкорисливість та чуйність прославляв
Його хтось інший й дякував щоденно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619302
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.11.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський