[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=3oBdYhVp_QU
[/youtube]
Полетів останній з клена лист.
Покружляв в повітрі й приземлився.
Так життя втрача останній зміст...
Став тут клен самотній, оголився.
Похитав з журбою головою,
Та колись і радість в нім була.
Хоч життя боролось у двобої,
Все ж остання тут перемогла.
Похилились віти у зажурі..
Де ж поділись ті щасливі дні?
Завітали дні тепер похмурі,
У якій життя тепер ціні?
Сторінки бували кольорові:
Радість, а на зміну їй журба...
Тут душа зупинить на півслові...
Бо життя - це просто боротьба.
Не журися, клене сивочолий,
Завітає ще не раз весна...
Відганяй думки свої ти кволі...
Озирнись, я знов біля вікна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619325
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.11.2015
автор: Н-А-Д-І-Я