Кетяги червоної калини
Одягли біленькі шапочки.
Заховалось щастя горобине
Під, зимою створені, дашки.
Ягідки відкрили оченята,
Кличуть зголоднілих пташенят.
Та для них все зверху білувате –
Вкрив дерева вправний снігопад.
А калина знову семафорить,
Просить вітер гратися з гіллям,
Щоб від снігу були вільні грона,
Щоб в пригоді стати снігурам.
Ціла зграя вихром налетіла,
Поживилась, пісню завела.
Радістю наповнилась калина,
У душі весною зацвіла.
Кожен день разки її намиста
Одягає сніг у фартушки.
Горобці ж вертають їй величність –
З білих китиць струшують дашки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619398
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.11.2015
автор: Лана Мащенко