Я проросту, в тобі, зернятком кави.
Зігрію міцно так, як тільки зможу.
Твої думки перенесу в октави,
Відкинувши всі заздрощі ворожі.
Оця казкова дивна мелодійність,
Нас поєднала у житті одному.
Це почуття із присмаком кориці,
Із дивним поєднанням кардамону.
Вживаєм нАпій цей і грієм руки,
Та й гіркуватий присмак тут не зайвий.
Бо пам‘ятаймо! Щоб отримать цукор,
В дно філіжанки зазирнути нам би....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619432
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2015
автор: Antonina Vinnitskaya