Чи то здалось, чи може спав

Чи  то  привиділось  мені,
Чи  то  примарилося  якось,
А  може  й  бути,  що  вві  сні,
Морфей  легесенько  обнявши,
Нагнувся  й  тихо  шепотів,
Чарівних  слів,  таке  видіння:
«Я  поміж  хмар  десь  на  горі,
І  височіє  та  вершина,
Над  білим  світом,
І  моря  та  повноводі  океани,
Лежать  приборкані  вітрами,
А  діл  і  кряжі  в  сяйві  всі,
І  усміхнувся  я  й  побачив,
Що  щастям  сповнилось  усе,
Що  не  вчувається  у  горі,
Ні  плач  дітей,  ні  болю  стогін,
Ні  крик  ненависті  людей,
І  упізнав  як  ходить  радість,
Та  в  доброті  усіх  сердець,
Так  щиро  ллється  і  сіяє,
Любов  до  ближнього  й  все  це,
Дарує  шлях  до  благодаті,
Де  місця  війнам  вже  нема,
Де  жадність,  в  злобі  не  вбиває,
Та  не  ховається  весна,
У  димі  повоєнних  згарищ,
І  не  приносить  в  дім  печаль.
Так  я  у  захваті  стояв,
Вдивлявся  в  світ,  і  щастя  бачив…»,-
Аж  раптом  скінчилось  все  враз
І  яв  мені  по  носі  дала,
Я  ж  в  сумі  досі  не  згадав,
Чи  то  здалось,  чи  може  спав,
Коли  таке  зі  мною  сталось…


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619457
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.11.2015
автор: П.БЕРЕЗЕНЬ