Вітер за вікном

       «А  над  оливами
           Небо  полив’яне,
           В  небі  –  холодна
           Зоряна  злива.»
                           (Федеріко  Гарсія  Лорка)

Я  повернувся  з  війни  –  
А  тут  осінь,
Я  дивлюсь  під  ноги  –  
А  там  небо.
Визираю  в  вікно  –  
А  там  вітер:
Крутить  вихором  листя,
Ні,  не  листя  –  мрії  минулого,
Буду  писати  замість  віршів
Реквієм.
І  то  не  на  шматах  паперу,
І  навіть  не  на  листках  клена,
Буду  писати  реквієм
На  цеглинах,
Що  лежать  тягарем
На  сусідній  будові:
Думали  будувати  притулок,
А  вийшла  башта  –  
Чи  то  фортеці,  чи  то  мовчання
Білотюрбанних  парсів  –  
Вогнепоклонників.
Я  повернувся  з  війни,
І  раптом  втямив  –  
Немає  повернення,
Зазирнув  у  сни  (свої)
І  не  ті  що  буття,
А  ті  що  в  темряві  –  
А  там  смерть:  поселилась  
Біловбранною  жінкою,
Хотів  запитати:  «Навіщо
у  моїх  снах  живеш  подругою?»
Але  хіба  може  смерть  жити...  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619520
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2015
автор: Артур Сіренко