Я завжди чую твої кроки,
Коли йде дощ. Навколо мокро.
І я рахую краплі з неба,
Що падають. Бо їм так треба
Розтанути в моїх долонях –
Померти. Відчай десь у скронях
Тихо нагадує, що я в полоні
У нього. Знову це безсоння
Спокійно не дає відчути
Смак ночі. Відмовляюсь бути.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619539
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2015
автор: Юлія Рябенко