Україна - ніби дівчина в віночку,
А мова й пісня - то душа її,
І рушничок та вишита сорочка,
То споконвічний диво-оберіг.
Принижували мову цю віками,
І нині "душать" наші вороги,
Сатрапи путінські та неуки-вандали
Вбачають в ній загрозу навкруги.
Це означає,що вона могутня,
Коли її бояться і пісень.
Та Українське Слово незабутнє
Лунає з наших вуст хай кожен день.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619542
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.11.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський