Я пас корів, в плащі на голе тіло,
А дощ періщив, йОму не до нас.
Над головою знов загуркотіло, -
А я знайшов дорогу на Парнас.
Навколо дощ оточує стіною,
Я взяв батіг і як пером змахнув.
Лилися рими вниз рікою,
Я дощ не бачив, і я грім не чув.
І я читав написане коровам,
Вони були прекрасні слухачі,
Ніхто не кинув ні яйцем, ні помідором.
Мабуть їм снились мої образи вночі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619623
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.11.2015
автор: maxaon