Вона імпортує своє божевілля
В пекельні від літа думки пішоходів
Під шепіт дощів, листопадів свавілля
Під оперу вітру та гуркіт заводів
Все менше і менше різновидів долі
Тихіші бажання, дорожчають мрії
Самотні дерева приречено-голі
Складуть заборону на будь-які дії
Завмерлі міста марнують суботу
Злочинно випробують нерви ворони
Чим далі, тим більше пірнаєш в роботу
Неначе це змінить одвічні закони
Овіяна вітром, та листям укрита
Ця осінь бажає визнання та слави
Але вже запізно, дорога закрита
Є втіха… Це блюзи із присмаком кави…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619639
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 09.11.2015
автор: Черный Человек