Я нігтями нашкрябаю на дверях,
Щоб не дозволили до мене завітати.
Лежатиму, горілиць, я до стелі,
Нове життя невпинно уявляти.
Я інша там - оточуючі, також.
Гармонія і спокій тут вартують.
Рукою я тягнуся туди палко.
Набридло, що свідомістю керують.
Ми всі – залежні, і ми всі – вразливі!
Життя втрачаємо, у зайвих забаганках.
Хоч мрії маємо такі красиві,
На старт стаємо з ними ми щоранку!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619701
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.11.2015
автор: Antonina Vinnitskaya