О, мово рідна! Продають тебе!
Соромляться і в найми відправляють.
Поінколи важливіше цабе
Гостинніше чужинською вітають.
О, мово моя! Спустять всіх собак.
Нацькують і ще кинуть кусень сала,
Щоб гризли краще. Та якийсь дивак
Стоятиме, щоб ти не пропадала.
Заплатить мито, викупить і дасть
Тобі життя таке, що і не мрієш!
Це ж так буває... Що один продасть,
А інший... І життя не пожаліє...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619708
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.11.2015
автор: Відочка Вансель