Кохай мене,
Кохай, доки твоє серце б'ється,
Доки не зайшло палюче сонце,
Кохай, доки море нам сміється.
Доки моя рука в твоїй долоньці.
Тримай мене,
Тримай міцно і не відпускай,
Все що поганого було між нами,
Скоріше забувай і мене до себе
Ще сильніше притискай.
Клянись мені,
Клянись в своїй любові,
Клянись, що не залишиш, не підеш.
Клянися, що не вчиниш мені болю,
І моє серце на шматки не розірвеш.
Пробач мені,
Мої скандали, ревнощі, годинні вистави,
Пробач недовіру, надмірну вразливість.
Пробач і байдужість і дурні забави.
Повір, я виправлюсь - дай лиш можливість.
Хвали мене,
Хвали за турботу, кохання, за те,
Що я в тебе остання й за те...
За те, що обрала тебе без вагання.
Я ж хвалю тебе за сміливість,
За рішучість, за чесність і щирість.
Люби мене,
Люби немов дитина - так само щиро й відкрито.
Люби так, як ніхто не зможе,
Як нікому ще на світі не вистачало сили.
Головне люби, а там Бог допоможе.
Забери,
Забери мене до себе.
Замкни всі вікна, двері й не випускай.
Щоб хотілося карабкатись на стелю,
Забирай мене і одну не залишай.
Відпусти,
Відпусти мене на волю,
Не чини лихого болю -
Якщо не хочеш буть зі мною.
Бо, в такім разі, ти не моя доля.
А поки...
Кохай мене,
Кохай, доки твоє серце б'ється,
Доки не зайшло палюче сонце,
Кохай, доки море нам сміється.
Доки моя рука в твоїй долоньці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619931
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2015
автор: Юлія Мосс