Мільярди думок в голові, що гудуть наче бджоли
у вулику, десь, в тишині яблуневого саду.
Мільярди думок не зібрати докупи ніколи.
Вони для нових починань утворили блокаду.
Вони заважають заснути морозної ночі.
Шкребуть, як набридливі миші в кутку у коморі.
Від них лиш болить голова і втомляються очі,
без сну існувати і слухати вітер надворі.
Вони мають різну природу свого існування:
сімейні, інтимні, робочі та побутові.
Та всі вони, рано чи пізно, вбивають бажання,
розради чекати від Віри, Надії,Любові...
Так хочеться часом, щоб як в фантастичному фільмі,
чарівна пігулка знайшлась для усіх цих думок.
Щоб змогу дала з небом синім стояти на рівні.
І впевнено йти уперед не збавляючи крок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619943
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.11.2015
автор: Юлія Сніжна