Бий стіну , викреслюй вогонь кістяками суглобів

Біль  повертає  все  на  свої  місця  
Вириває  з  великих  чорних  гнилих  колодязів  
Де  душі  забуті  та  понівечені
Бий  стіну  ,  викреслюй  вогонь  тягни  за  мотузок  жижу  в  відрах  
Із  самих  глибин  ,  мутних  і  безкисневих  
Хто  б  витягнув  з  мого  мозку  
Найбільше  зло  -  завтра  страх  
Бий  стіну  ,  викреслюй  вогонь  кістяками  суглобів  
Біль  повертає  до  реальності
Якої  не  існує  
Бий  стіну  ,  за  всіх  волелюбів  
Чиї  душі  застрягли  між  тілом  і  всесвітом  
Викреслюй  кров'ю  своє  ім'я  
Як  молитву  
І  більше  не  повертайся  до  мутних  ,  чорних  ,  безкисневих.
У  Вчора  їх  гуртом  залишай  
І  крокуй  ,  день  новий  ,  нова  битва  
Зі  стінамии

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619967
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.11.2015
автор: sofjadamenko