Була у нас колыся Лысь корова.
Да вдруг 2 бомбы бац а быз шырсці!
І шчо робы ля мні, колы шчэ в школу
Я но быжу скрізь лай собачый к біс.
От так воно й в хахлів жэ прамо гондэ.
Ага. Ну-да. Аджэ ж. Зу7 здурів
Донбас увэсь, шо помытае тое,
Шо а ні тоне і а ні гарыць.
О ад ув нас! Врагы прышлы до здобы.
Да і давай пыньків ля нам у7.
А мы ж но Дао відаемо в боньдій.
Діяты хто дэ пнуфся ворожбы.
Шо я кажу? Кажу, шо й мы жэ ворог
ЯкымСІК вэльмы надто пары Кізь.
Бо ек С3льце ты зрозумійіш мовчкы,
Колы він Верша в Пісню но шмалыть.
Так трэ до влады добыратысь ф Пё3й:
На 3 сокіры 8 пырогів ж.
А НЕ Анюты даты шчось із джосаф:
А ну втыкай! Бо дам АТОвых пік!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619974
Рубрика: Сатира
дата надходження 10.11.2015
автор: Кобзар Лаборськый