Кілометрові стрічки потойбіччя
Вплітаються до нас в небесну синь.
З'єднались раптом дивні протиріччя,
А світлий погляд, друже мій, змарнів.
Небо вже тисне стелею свободи-
Не знаю, куди діти вже її.
Мені лише блукання довподоби
Й віршовані замріяні світи.
Потьмарення збігаються зі світлом,
Турботливо вкладаються слова,
Ніби ми є одні у цілім світі,
Хто ще живе, а вже не вижива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619996
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 10.11.2015
автор: Поправка Юлія