Не хилися під поштовхи долі,
своїм шляхом ти вірно іди.
Не корися суспільній неволі,
не наклич ти на себе біди.
Не дивуйся сучасному стаду,
будь одним серед тисячі лиць.
Будь-яку ти розібєш блокаду,
будеш бажаний в сотні станиць.
Не тоді ж бо людина щаслива,
коли йде як персона без дум.
А тоді, коли помислів злива
наповнює думами їй світлий ум.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620015
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.11.2015
автор: Лісна Олена