Пишу щонайменше, пишу щонайрідше,
І так вже багато… Лишу щонайліпше…
В далеку дорогу усе не захопиш
І зором слабеньким весь світ не охопиш...
А що ж щонайліпше? Звання чи визнання?
Я їх не одержав, та й мучить зізнання:
За жменьку рядків у яких поривання
Відверті й невмілі ?! – то лиш римування…
Я ночі гарячі, читачу, лишаю,
Де думка злітала безмежно, без краю…
У вірші ж зазнач лиш життєвий критерій:
Любов до людей без найменших містерій…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620090
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 11.11.2015
автор: leoniddebelyy