Це капітуляція,
Чи просто поганий період адаптації.
Ти тихо і мовчки терпиш рутину,
Яка заведе тебе у могилу.
Тихо молишся десь у куточку,
Не зміниш ніяк опорну цю точку.
Хочеш попасти в період гравітації,
Знайди троху часу для адаптації.
Тихе,сумне,спокійне обличчя,
Маска твоя нікуди не дінеться.
З виду все тихо і наче спокійно,
У твоїй душі не ясно,що діється.
Лишається тільки мовчки молитися.
І дати твоїй рутині наїстися.
Молися,молися тихенько молися,
Не дай свому серцю розбитися.
Пора вже адаптуватися,
В місті,де почалась тиха руйнація.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620179
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.11.2015
автор: Кларіс