Кряче сивий ворон над країною,
Знову він приніс невтішну вість –
Повернувся брат до брата спиною,
Звідкись узялась нестримна злість.
Брат пішов на брата – так писалося
У пророчих книгах вікових.
Коло дружби кров’ю розірвалося,
Потопає люд в морях біди.
То не дощ пролився над державою,
То гірке ридання матерів,
Тих синів, що огорнулись славою
І пішли у спомини віків.
Подвиг їх у пам’яті зостанеться –
Віддали життя своє вони
За майбутнє України-матінки,
Не злякались гострих лез війни.
Їх серця гарячі обелісками
Проростуть у душах земляків.
Полягли синами українськими,
Захистивши землю і батьків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620198
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.11.2015
автор: Лана Мащенко