Вибач, матусю, що тебе я покинув,
Це ж за Вкраїну свою я загинув.
Пішов я за волю своєй Батьківщини,
Віддав я життя за щастя родини.
Вибач й ти, батьку, за те, що пішов я,
Віддав я життя за ваше здоров'я,
Пішов я у вічність за всю Україну
За долю щасливу стояв до загину.
Вибач, сестричко, що прийшлося журитись,
Тобі, тай, сестричко, іще веселитись.
Яке ж то весілля без брата справляти?
Прийдеться, сестричко, в могилі лежати.
Вибач, кохана, за заплакані очі,
Які ж то щасливі були наші ночі,
Та за щастя пішов я ставати до бою
Стиснулося серце од сильного болю.
Вже ангельські хори мені заспівали,
Архангели вбитих благословляли.
Полягли ми за долю нашого краю,
Всі підем до Бога, до Вічного Раю.
22.02.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620236
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.11.2015
автор: Леся Барасюк