Вона поставила питання,
забувши страх.
Хотіла відповідь почути.
В його очах
лиш подив був та тихий сміх...
Яка дурна...
Напилася розчарувань
тепер сповна.
Тихенько встала та пішла,
куди вела
до болю втомлена дорога...
Така ціна
за чисте серце, світлу душу,
тепло ночей,
довіру, відданість, відвертість,
вогонь очей.
Пішла й назад не озирнулась.
Для чого це?
І гірким спогадом лишилось
його лице...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620279
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2015
автор: Юлія Сніжна