у гробницях води не шукай мене,
у запилених склепах зірок,
бо я дихання лиш невидиме,
що цілує твій кожен крок,
казка досі ніким не проказана,
тінь вугляна на шкурі печер,
в пролітанні між місяць-фазами -
лоскіт сизих совиних пер,
лик проявлений поміж листями,
з попелиша рудих пожеж
простягаю гілки з намистами,
горобинні персти з-за меж,
я лиш сяєво ледвезаймане,
поза ніччю і перед днем,
мене майже немає вже,
але в тобі я все ще є.
11.11.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620312
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2015
автор: Віталій Стецула