[b]Годі казати що все загоїться,
Не скоро висохнуть мої сльози,
Марно думати,що все забудеться,
Це буде ще не скоро.
Чекати на те що судилося,
Просто марна трата часу,
Жаліти про те що сталося,
Аж смішно чесно кажучи.
В людях погано якось розумітися,
Найкраще,що в нас получається,
Варто лиш їм довіритися,
Всеодно,що на граблі стати.
Годі думати,що все зміниться,
Хоча й час не стоїть на місці,
Не забудеш про те,що сталося.
Час закрив тебе,як пташку в клітці.
Ну ж бо звільнися!
Не мучся минулим,нікуди не дінеться,
Будь у теперішньому,щоб краще жилося,
Мрій про майбутнє,як це годиться.[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620342
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.11.2015
автор: Кларіс