Листопад – старий, розумний пес
Голову руду поклав на лапи.
Ніс лоскоче дим. Журливий запах
Тягнеться поближче до небес.
А якщо точніше – до гілок,
Де недавно був цей дим листками,
Обійнятись хоче з вишняками.
Хоч прощальне їм вернуть тепло.
І в людей леткий зелений вік.
Жовтий теж неначе тане в висі…
Листопад в багаття задивився
Й лапу несподівано припік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620403
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2015
автор: Ніна Багата