Мереживом з зірок, і вогняних комет,
і місячних стежин прикрашу твої сни.
І заведу тебе я до своїх тенет
шаленістю своєю. Й залишу до весни.
Ти будеш у полоні, і вільний в той же час.
І матимеш душі тепло та ласку мого тіла.
Мелодії світанку лунатимуть для нас.
Ти довго так цього чекав. Я так цього хотіла.
Осінніми дощами всі змиємо сліди,
а сніжною зимою попросимо в морозу,
побудувати міст в незвідані світи.
А там минулого турбот ми виймемо занозу.
Мереживом зі цвіту та ранньої роси,
та шелесту дібров прикрашу твої дні.
Допоки будуть почуття чистіші від сльози,
ти головною складовою житимеш в мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620478
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2015
автор: Юлія Сніжна