ПРИЗНАЮСЯ ОСЕНІ В ЛЮБОВІ
Розчинилась осінь в акварелях,
Пожартує сонечко не раз,
Листопадом крутять каруселі,
Вітерець обніме без образ.
Ще голубить небо нас блакитне,
Ні хмаринки жодної ніде
І калина стелиться намистом,
Літо бабине узорами пряде.
Осінь,осінь...Ти – краса і врода.
Хтось тебе боїться. А- чому?
Незбагненна загадко природи,
Признаюсь: а я тебе – люблю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620492
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.11.2015
автор: Шостацька Людмила