Коти весну відчули вмить.
Старий, облізлий, но кричить.
Пора кохання настає,
Любов находять там, де є…
Ось для людей, скажу вам так:
Кричить на вулиці дурак.
Розумний чоловік ніде
З котом кричати не піде.
Він для дружини в дар несе
Із магазину майже все.
Зорею вдома спалахне
І вже нікуди не піде.
А є ще тип таких мужчин –
Дарма, що в нього вищий чин.
Коханці першій все віддасть,
До ранку подарує страсть.
А вдома бреше, що забув,
Бо у відрядженні пробув.
А є мужчини ще скупі –
Рахують зерна у крупі.
Мужчини! Жінка –цвіт краси!
Вона, як капелька роси.
Несе кохання до вершин.
Купіть хоч крему від морщин.
Зустріне радістю й теплом,
Розкриє ніжно почуття.
Черствих поверне до життя.
На то воно жіноче свято,
Щоб подарунки дарувати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=62050
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.03.2008
автор: Анжелла