А я тебе, як мінімум, кохаю.
Тобою я, як максимум, живу.
Я фото всі у рамки повкладаю,
Тоді прийду, як інші не прийдуть.
Від тебе я, як мінімум, схмеліла.
Як максимум, - пригріла у душі.
Моя душа, коли твою зустріла,
Вселилася частинкою в вірші.
Від тебе я, як мінімум, залежу.
Як максимум, - для тебе я жила.
Це інші хай дотримують обмежень -
Для нас же давно стерлася межа.
Це інші хай вміщаються у рамки,
Вдаються в сухі сльози, фальш і сміх!
Ми вийдемо, як мінімум, у дамки,
З тобою ми, як максимум, - навік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620540
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2015
автор: Ivanna Pikhun