@ @ @

За  нескінченним  муром  всіх  табу,
Коли  у  текст  не  втиснути  вже  й  коми,
Я  наче  юнку  обійму  вербу
І  до  грудей  притисну  до  судоми.
Аби  не  чути  галасу  круків,
Щоб  не  злякали  нас  летючі  миші-
Зупинить  жорна  думки  тінь  віків,
Занурить  руки  ніч  в  бездоння  тиші.
А  потім  вирву  з  тіла  "не  моє",
З  останніх  сил  пожбурю  вище  хати...
І  хоч  для  когось  вчинком  це  не  є,
Я  хоч  би  щось  навчу  таки  літати!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620604
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2015
автор: Леслав