Вплету в осінній гобелен
Дощів холодних сірі нитки.
Синіє небо оксамитом,
Додолу листя зронить клен,
Горить яскраво горобина,
Неначе вбралась до вінця…
А я не вірю до кінця,
Що ти пішов, мене покинув…
Ми так не бачились давно…
Із неба сіється розлука.
Злий буревій в обличчя дмуха –
І розлітається панно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620753
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2015
автор: Monro_3oktober