І цвіте, і котиться туман…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=aAoiVtYFQxE

[/youtube]

Пізня  осінь.  В  ній  свої  принади:
Тішить  душу  і  голубить  зір.
Та  краса  не  терпить  чиюсь  владу,
А  цвіте  всьому  наперекір.

Лист  осінній,  ніби  квітки    влітку,
І  цвіте,  і  котиться  туман.
Він  не  має  пахощів  любистку,
Перепріле  листя,  як  дурман.

Жаль,  що  мла  не  пахне    тими  грушками.
(Пам"ятаєш,  ними  пригощав?)
А  тепер  духм"янить  ніжно    смутками,
Що  зі  мною  разом  смакував.

По  лиці    б"є  мжичка  колючками..
Бризками  сідає  на  вустах.
А  туман  все  котиться  ярками...
Спокій  свій  знайде  в  очеретах...    



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620798
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.11.2015
автор: Н-А-Д-І-Я