Обірвалася нитка від мене до Тебе,
А я, як на зло, звикати почав вже.
Коли забирають пів серця й пів неба
Стає пізно собі співпереживати.
Осінь мою змінили на зиму.
Холодну, морозну, щастя позбавлену.
І де тут у цьому наша провина?
Яке набуває небо забарвлення?
Клаптями сніг на землю, на серце.
А потім його крижаним називатимуть…
Радість далеко. Радість? А де це?
В черзі між домом і банкоматами.
Все починалося добре. Занадто аж.
А тепер розумію, у чому стратегія.
Люди, пакуючи життя у багаж,
Забувають майбутнє покласти.
Даремно це.
13.11.2015р.
(с) Кучерявий
http://vk.com/kucheriavyivolodymyr
https://www.facebook.com/groups/1390544757860142
#Кучерявий
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620859
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2015
автор: (с) Кучерявий