коли ранок тихенько сивіє

..коли  ранок  тихенько  сивіє
й  затиха  колискова  у  зорях,
ніжно  день  присідає  на  вії
прошептати  тобі  що  я  поряд;

зачерпнувши  у  при́горшні  сонця,
налива  тобі  в  чашку  надії  -
випивай  їх  до  дна,  щоб  збулося..
ти,  напевне,  від  них  захмілієш..

а  як  вечір  награє  сонату
і  дрімливу  накине  вуаль,
йду  тебе,  по  краплині,  вдихати...
але  ніч  закоротка,  на  жаль...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620863
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2015
автор: корозлик