..коли ранок тихенько сивіє
й затиха колискова у зорях,
ніжно день присідає на вії
прошептати тобі що я поряд;
зачерпнувши у при́горшні сонця,
налива тобі в чашку надії -
випивай їх до дна, щоб збулося..
ти, напевне, від них захмілієш..
а як вечір награє сонату
і дрімливу накине вуаль,
йду тебе, по краплині, вдихати...
але ніч закоротка, на жаль...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620863
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2015
автор: корозлик