Сандалі

Я  тобою  ошпарилась  чаєм
І  вистукував  вітер  по  склу.
Ми  любов  не  завжди  помічаєм  -
Поцілунком  вуста  розтулю.

Ти  дивився  на  мене  поважно,
Хилиталась  корона  з  чола…
Зорі  в  небі  такі  неосяжні,
А  я  музою  тільки  була.

Стежка  гралася  з  нами  у  шахи.
Ми  стрибали  в  щасливе  життя
І  тремтіли  з-під  лоба  невдахи,
Оправдовуючи  ниття.

Заплелися  дороги  між  нами,
Як  мені  тебе  наздогнати?
Я  лишила  на  спогад  сандалі,
Щоб  ти  зміг  мене  відшукати.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620880
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2015
автор: Глорія